Освітня програма 2022-2023 року

Дата: 05.09.2022 08:00

Кількість переглядів: 7

ЗАТВЕРДЖЕНО                                                   ПОГОДЖЕНО

Директор                                                                В.о. начальника управління освіти,              

Удобненського ліцею                                           молоді, спорту , культури і туризму                                                                                            Маяківської сільської ради                              Маяківської сільської ради

____________ Рябченко С.М.                                _______________    Лазаренко Ю.Л.

 «_____»   _______   ________                               «_____»   _______   ________

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

УДОБНЕНСЬКОГО ЛІЦЕЮ

Маяківської сільської ради

Одеського району Одеської області

 НА  2022-2023  НАВЧАЛЬНИЙ РІК

                           Схвалено

                                                                            на засіданні педагогічної ради ліцею

                                    Протокол № 1

                                                             від « 31 » серпня  2022 року

                                                         Голова педагогічної ради

                                                                    ______________   С.М.Рябченко

Пояснювальна записка

до освітньої програми

Удобненського ліцею Маяківської сільської ради 

на 2022-2023 навчальний рік

1. Освітня програма

Освітня програма Удобненського ліцею Маяківської сільської ради на 2022-2023 навчальний рік розроблена відповідно: 

• Конституції України (ст. 53); 
• Закону України «Про освіту» (ст. 33), «Про повну загальну середню освіту» (ст. 12, 20); 
• розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; 
• розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»; 
• постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. 2010 № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»; 
• постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної середньої освіти»; 
• наказу МОН України від 12.08.2022 № 743-22 « Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
• наказу МОН України від 08.10.2019 № 1273 « Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»; 
• наказу МОН України від 19.02.2021  № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти»;
• наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня»; 
• наказу МОН України від 20.04.2018  №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня» ( у редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493) зі змінами згідно наказу МОН України від 31.03.2020 №464 ; 
• наказу МОН України від 13.04.2011 р. №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»; 
• листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»; 
• листа МОН України від 02.04.2018р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»; 
• наказу МОН України від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
• Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 р. №2205 , 
• Наказу МОЗ від 01.08.2022 року №1371 про зміни до санітарного регламенту МОЗ для шкіл.

У 2022-2023 навчальному році функціонуватимуть 15 класів, в яких навчатимуться 270 учнів.

У закладі працюють гуртки  спортивного напрямку.  

Заклад освіти забезпечує умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами, які можуть  самостійно пересуватись.

        Удобненський ліцей має за мету створення умов для отримання учнями широкої освіти і реалізації їх індивідуальних творчих здібностей, інтересів і нахилів, розвитку умінь, навичок, які дозволяють здобувачам освіти глибоко оволодіти предметами і в цілому загальнолюдською культурою.

Освітня програма закладу містить рекомендовані підходи до планування й організації закладом  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами початкової загальної ,базової і повної загальної середньої освіти.

2.  Основними завданнями Удобненського ліцею є: 

- безперервний процес підвищення  ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп'ютеризація освітнього процесу; 

- підвищення якості освітньої діяльності школи та забезпечення її відповідності національним, європейським і міжнародним стандартам і вимогам; 

- різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення освітніх інтересів і потреб; 

- збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців; виховання учня як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях; 

- формування в учнів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;  

- становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину; 

- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; 

- виховання школяра як людини моральної, відповідальної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і себе; 

- запровадження в школі інноваційних підходів, форм, методів і засобів навчання; 

- забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу. 

3. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою: 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей   та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження в основній школі. Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). 

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким станом на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.  

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Учні, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. 

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової, базової середньої або профільної середньої освіти за інших умов. 

4. Навчальні плани та їх обґрунтування

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базових навчальних планів Державних стандартів через окремі предмети та інтегровані курси. За потреби за заявою батьків здобувачів освіти на підставі висновків інклюзивно-ресурсного центру деяким здобувачам освіти забезпечується інклюзивна форма навчання.

                          Загальний обсяг навчального навантаження 

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів складає 3500 годин/навчальний рік:  

• для учнів 1 класів – 805 годин; навчальний рік(35 тижнів);
• для учнів 2 класів – 875 годин; навчальний рік(35 тижнів);

• для учнів 3 класів – 910 годин; навчальний рік(35 тижнів); 
• для учнів 4 класів – 910 годин; навчальний рік(35 тижнів). 

        Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів складає 5617,5 годин/навчальний рік, зокрема: 

• для учнів 5 класів – 1015 годин; навчальний рік(35 тижнів);
• для учнів 6 класів – 1067,5 годин; навчальний рік(35 тижнів);
• для учнів 7 класів – 1137,5 годин; навчальний рік(35 тижнів); 
• для учнів 8 класів – 1172,5 годин; навчальний рік(35 тижнів);
• для учнів 9 класів – 1225 годин; навчальний рік(35 тижнів). 

        Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11 класів складає 2415 годин/навчальний рік, зокрема: 

• для учнів 10 класів – 1225 годин; навчальний рік(35 тижнів); 
• для учнів 11 класів – 1190 годин; навчальний рік(35 тижнів). 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ліцею (додатки 1, 2, 3, 4, 5 ). 

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти, передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети та охоплює інваріантну та варіативну складову. 

       Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:  

1-4 класи:  

• мовно-літературна (навчання грамоти, українська мова); 
• іншомовна(англійська мова); 
• математична(математика); 
• природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров'язбережувальна галузі ( я досліджую світ); 
• технологічна (дизайн і технології); 
• інформатична (інформатика); 
• мистецька (музичне мистецтво, образотворче мистецтво); 
• фізкультурна (фізична культура); 

5 – 6 класи:

• мовно-літературна;
• математична;
• природнича;
• соціальна і здоров'язбережувальна;
• громадянська та історична;
• технологічна;
• інформатична;
• мистецька;
• фізична культура.

6 - 11 класи:      

• мови та літератури; 
• суспільствознавство; 
• мистецтво; 
• математика;
• природознавство;
• технології;
• здоров'я та фізична культура.

Робочий навчальний план складено відповідно до наказів МОН України:

-для 1-2-х класів   - «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм -для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» від 12.08.2022 №743;    

- для 3-4-х класів – «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм -для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» від 08.10.2019№1273;    

-для 5-х класів - «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти» від 19.02.2021 № 235, додаток №3;

-для 6-9-х класів - «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня від 20.04.2018 № 405, таблиця № 1;

-для 10-11-х класів - типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 №408, таблиця 2,3 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493), зі змінами згідно наказу МОН України від 31.03.2020 №464.

Розподіл годин для реалізації змісту освіти
вибірково-обов'язкових  предметів   10-11 класів

у 2022 - 2023 навчальному році

Обґрунтування перерозподілу навчального часу

між навчальними предметами

Робочий навчальний план включає інваріантну складову, через яку реалізуються освітні галузі  Базового  навчального плану, та варіативну,  в якій передбачено додаткові години на  вивчення предметів інваріантної складової, запровадження курсів та факультативів.

     Варіативна складова робочих навчальних планів використовується на:

• Години варіативної складової в початковій школі використані на посилення предметів інваріантної складової :

• 1 клас – «Українська мова. Навчання грамоти» – 1 год.,
• 2 класи- «Українська мова. Читання»- 1 год.,
• 3-4  класи : «Українська мова. Літературне читання» - 1 год.

• Години варіативної складової  в основній школі використані на посилення предметів інваріантної складової :

• 5 клас: англійська мова -0,5 год. , зарубіжна література -0,5 год.
• 6 клас: математика – 1 год.
• 7 клас: українська мова- 0,5 год., алгебра – 1 год.
• 8 клас: українська мова- 1 год., алгебра -1 год.
• 9 клас : українська мова- 1 год., алгебра -1 год

• Години варіативної складової  в старшій школі використані на посилення предметів інваріантної складової (профільні предмети):

-  10-А клас –математика – 5 год.

-  10-Б клас - українська мова- 2 год., алгебра -2 год., англійська мова – 1 год.

-  11 клас – українська мова- 2 год., алгебра -2 год., англійська мова – 1 год.

У відповідності до Пояснювальної записки до Типових навчальних планів закладів загальної середньої освіти гранично допустиме навантаження складає в: 

- 1 класах – 20 годин; 

- 2 класах – 25 години; 

- 3 класах – 25 години; 

- 4 класах – 25 години;  

- 5 класах – 28 годин; 

- 6 класах – 31 годину; 

- 7 класах -  32 години; 

- 8,9 класах – 33 години;

- 10 класах -  33 години;

  -11 класах - 32 години, що не перевищує допустимої сумарної кількості годин тижневого навантаження учнів, встановленої Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОЗ України від 25.09.2020 року №2205. 

Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.   

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів  наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами), а саме: 

• при проведенні практичних занять з використанням комп'ютерів – 2-9 класи – клас ділиться на групи, але не менше 8 учнів у групі; 

При складанні навчального плану враховано реальний стан навчально- методичного та кадрового забезпечення освітнього процесу в закладі.  

       5.Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями  

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей  учнів: 

 початкових класів: 

1. Вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 
2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; 
3. Математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 
4. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; 
5. Інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 
6. Екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства; 
7. Інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших  життєвих ситуаціях; 
8. Навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями та навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання  навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів  їх досягнення,навчання працювати самостійно і в групі; 
9. Громадянські та соціальні компетентності, пов»язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту  та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов»язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров»я і збереження здоров»я інших людей, дотримання здорового способу життя; 
10. Культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтва) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 
11. Підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей  є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обгрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншиими особами. 

5-9 класів: 

- 10-11 класів: 

Інструментарій оцінювання

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів 1-4 класів  здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. 

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Результати оцінювання особистісних надбань здобувачів освіти у 1-2 класах виражати вербальною оцінкою(сформовано(V)/ формується).

 Результати оцінювання особистісних надбань здобувачів освіти у 3-4 класах виражати вербальною оцінкою(сформовано(V)/ формується) за вибором закладу освіти на підставі рішення педагогічної ради колективу Удобненського ліцею від 31.08.2022р. протокол №1 (Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 року №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання , учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіт»).

          Вербальне оцінювання – це оцінювальне судження. Вербальні оцінки можна виражати як усно, так і письмово.

Оцінка – конфіденційна й доступна лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Формувальне оцінювання здійснюється шляхом: постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів та коментарів самого учня, інших учнів, учителя; застосування різних прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття, розуміння, застосування учнями навчального матеріалу; визначення динаміки нарощування якісних показників результатів навчання у поточній навчальній діяльності;  поточного аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо;  самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів; співбесід із батьками учнів задля врахування їх думки щодо особистісного розвитку та соціалізації тощо.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Інструментарій оцінювання учнів 5 класу

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження  оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне).

Поточне формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Окрім поточного формувального та підсумкового (семестрового, річного) оцінювання, педагогічні працівники закладу освіти можуть ухвалити рішення про здійснення проміжного оцінювання результатів навчання з окремих предметів / інтегрованих курсів.

Періодичність і процедури здійснення проміжного оцінювання й види діяльності, результати яких підлягають проміжному оцінюванню, визначають педагогічні працівники закладу освіти залежно від дидактичної мети та з урахуванням відповідної навчальної програми. 

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:

-Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо).Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання. 

-Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

-Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній абоелектронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. 

-Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання. 

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану.

Семестрове оцінювання здійснювати з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня/учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюватиметься за потреби на розсуд закладу освіти .

Річне оцінювання здійснювати на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри.

Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року. 

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були

атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. 

Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. 

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п. п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами). 

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). 

Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.  

Критерії та шкала оцінювання учнів 5 класу

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

           Із метою забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти прийнято рішення на педагогічній раді колективу Удобненського ліцею від 31.08.2022 р. протокол №1, що перший семестр є адаптаційним, впродовж якого здійснюється формувальне  оцінювання. Рішенням педагогічної ради ліцей запровадив власну шкалу та правила переведення загальної оцінки результатів навчання за І семестр до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень . При виставленні оцінки за І семестр , вчителям варто провести аналіз по 4 групах і виставити відповідні рівні. Рівневе оцінювання перевести  у бальне за схемою виведення загальної оцінки з кожної освітньої галузі.

З другого семестру – здійснюється поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 01 квітня 2022 року  №289 за 12 бальною системою відповідно до критеріїв оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-х класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту

базової середньої освіти

  Інструментарій оцінювання учнів 6-11 класів

Оцінювання результатів навчання учнів 6-11 класів здійснюється за 12-бальною шкалою згідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи (відповідно до наказу МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ від 13.04.2011 № 329). Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація .

         КРИТЕРІЇ оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи (відповідно до наказу МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ від 13.04.2011 № 329)

Обов’язковому оцінюванню підлягають результати навчання учнів 6-11 класів з предметів інваріантного складника навчального плану як складової освітньої програми закладу освіти згідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи.

         Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів:

-усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота,контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Рівні результатів навчання учнів визначаються за:

 сформованістю пізнавальної діяльності (мотивації пізнання, сприймання,осмислення, перетворення знання, практичної діяльності);

 сформованістю знань, умінь, ціннісних ставлень як складників ключових і предметних компетентностей;

 володінням розумовими операціями: вмінням аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

 пізнавальною активністю;

 мірою самостійності та творчості у виконанні навчальних завдань;

 сформованістю вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, висувати і формулювати гіпотези.

Виставлення оцінок до класного журналу

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).

Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом «Тематична» без дати. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н/а (не атестований(а)). Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

        Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом «I семестр», «II семестр». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках

Протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за I семестр чи II семестр виставляється н/а (не атестований(а)). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

      Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою «I семестр» або «II семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У триденний

термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п'яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.

Підвищення семестрової оцінки учням у 9-11-х класів не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за II семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис н/а (не атестований(а)). Річна оцінка може підлягати коригуванню.

У триденний термін після виставлення річної оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів, які виявили бажання підвищити результати річного оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність йогопроведення.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом «ДПА» без зазначення дати. Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом «ДПА» робиться запис н/а (не атестований(а)).

Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис «зв.» (звільнений(а)). Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом «Апеляційна» без дати.

Особливості оцінювання та ведення журналу

з математики в 10-11 класах

У кінці кожної теми з алгебри і початків аналізу та з геометрії вчитель проводить тематичне оцінювання. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з алгебри і початків аналізу і окремо з геометрії. Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа. Семестрова оцінка з математики виставляється без дати до класного журналу на сторінку з алгебри і початків

аналізу в стовпчик з надписом «І семестр. Математика», «ІІ семестр. Математика» та на сторінку зведеного обліку. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню та виставляється на сторінку з алгебри і початків аналізу. Річна оцінка з математики виставляється на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «Річна. Математика». На сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів річна оцінка з математики виставляється у стовпчик «Математика».

6. Типові освітні програми, за якими розроблено Освітню програму Удобненського ліцею Маяківської сільської ради:

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

•  Для виконання освітніх програм закладу на 2023-2024 навчальний рік передбачено використання навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, згідно «Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання у початкових класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою» та «Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою»

6. Типові освітні програми, за якими розроблено Освітню програму Удобненського ліцею Маяківської сільської ради:

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

•  Для виконання освітніх програм закладу на 2022-2023 навчальний рік передбачено використання навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, згідно «Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання у початкових класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою» та «Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою»

  7. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи  уроку:

Форми організації освітнього процесу. Для очікуванних результатів навчання, окреслених в межах кожної галузі, використовуються інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

• формування компетентностей; 
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або  оцінювання досягнення  компетентностей; 
• корекції основних компетентностей; 
• комбінований урок.   

   Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні  умови  роботи, забезпечуючи водночас  досягнення  конкретних очікуваних  результатів, зазначених  у  навчальних  програмах  окремих предметів. 

7. Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних  компонентів: 

• кадрове  забезпечення  освітньої  діяльності; 
• навчально-методичне  забезпечення  освітньої  діяльності; 
• якість  проведення  навчальних  занять; 
• моніторинг досягнення учнями  результатів  навчання (компетентностей); 
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища  навчального  закладу; 
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю  знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх  покращення.

         8. Структура 2022-2023 навчального року

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.

2022-2023 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2022 року та закінчується не пізніше 30 червня 2023 року.

  Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

-                І семестр  – з 01.09.2022р. по 23.12.2022р.

-                ІІ семестр – з 09.01.2023р. по 31.05.2023р.

Тривалість канікул:

• осінні  –    з 22.10.2022р. по 30.10.2022р.
• зимові  –   з 24.12.2022р. по 08.01.2023р.
• весняні –  з 18.03.2023р. по 26.03.2023р.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 31 травня 2023 року.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО).

            Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом та погоджуються з територіальним управлінням освіти.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2023 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи.

Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 7.35 до 15.50 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором ліцею. Упродовж навчального дня проводиться одна велика перерва 20 хвилин .

Розклад дзвінків

Початкові класи

5 – 11 класи

Режим роботи Удобненського ліцею Маяківської сільської ради

на період дистанційного навчання 2022-2023 н.р.

     В умовах воєнного стану , надзвичайної ситуації іншого характеру безперервна тривалість навчальних занять при організації навчання в синхронному форматі  не повинна перевищувати для учнів:

- 1-х  класів – 3 заняття по 20 хвилин (синхронно) 15 хвилин (асинхронно) ;

- 2- 4-х класів – 4 заняття по 20 хвилин (синхронно) 20 хвилин(асинхронно);

- 5-6-х класів – 4 заняття по 25 хвилин (синхронно) 20 хвилин (асинхронно);

- 7-9-х класів – 5 занять по 25 хвилин (синхронно) 20 хвилин (асинхронно);

- 10-11-х класів – 6 занять по 25 хвилин(синхронно) 20 хвилин (асинхронно).

Інші навчальні заняття за розкладом проводяться асинхронно.

Тривалість перерви  згідно таблиці.

9.Робочий навчальний план Удобненського ліцею Маяківської сільської ради     

         на 2022-2023 навчальний рік

                                                                 Типова освітня програма розроблена під              

                                                                                  керівництвом О.Я.Савченко ( НУШ-1)

                                                                     згідно наказу МОН України від 12.08.2022

        №743

Робочий навчальний план

Удобненського ліцею Маяківської сільської ради

для 1-2-х класів  початкової школи  на 2022-2023 навчальний рік

                                                                              Типова освітня програма розроблена під              

                                                                               керівництвом О.Я.Савченко ( НУШ-1)

                                                               згідно наказу МОН України від 08.09.2019

  №1273

Робочий навчальний план

Удобненського ліцею Маяківської сільської ради

для 3-4-х класів  початкової школи  на 2022-2023 навчальний рік

                                                                Додаток №3 до Типової освітньої програми

                                                         згідно наказу МОН України  від  19.02.2021 № 235

Робочий навчальний план

Удобненського ліцею Маяківської сільської ради

 для 5-х класів  на 2022-2023 навчальний рік

                                                                               Таблиця  №1 до Типової освітньої програми

                                                                     згідно наказу МОН України  від  20.04.2018

      № 405 

Робочий навчальний план

Удобненського ліцею Маяківської сільської ради

 для 6-9 класів  на 2022-2023 навчальний рік

                                                                                   Таблиця  № 2,3 до Типової освітньої програми

                                                                            згідно наказу МОН України  від 28.11.2019    

             №1493

Робочий навчальний план

Удобненського ліцею Маяківської сільської ради

 для 10-11 класу  на 2022-2023 навчальний рік