Освітня програма 2024-2025 року

Дата: 09.09.2025 09:53

Кількість переглядів: 10

ЗАТВЕРДЖЕНО                                                   ПОГОДЖЕНО

Директор                                                                Начальник управління освіти,              

Удобненського ліцею                                           молоді, спорту , культури і туризму                                                                                            Маяківської сільської ради                              Маяківської сільської ради

____________ Рябченко С.М.                                _______________    Лазаренко Ю.Л.

 «_____»   _______   ________                               «_____»   _______   ________

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

УДОБНЕНСЬКОГО ЛІЦЕЮ

Маяківської сільської ради

Одеського району Одеської області

 НА  2024-2025  НАВЧАЛЬНИЙ РІК

                           Схвалено

                                                                              на засіданні педагогічної ради школи

                                       Протокол № 12

                                                             від « 26 » серпня 2024 року

                                                         Голова педагогічної ради

                                                                    ______________   С.М.Рябченко

Пояснювальна записка

до освітньої програми

Удобненського ліцею Маяківської сільської ради 

на 2024-2025 навчальний рік

1. Освітня програма

ВСТУП

Освітня програма Удобненського ліцею на 2024-2025 навчальний рік містить комплекс освітніх компонентів, спланованих та організованих Закладом для досягнення учнями визначених цією програмою очікуваних результатів навчання, для всебічного розвитку, виховання і соціалізації особистостей, які здатні до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, мають прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готових до свідомого життєвого вибору, самореалізації, відповідальності, трудової діяльності, громадянської активності та досягнення відповідного рівня обов’язкових результатів навчання та сформованих компетентностей, визначених Державними стандартами освіти.

Освітня програма розроблена за змістом та на виконання:

Освітня програма Закладу містить 5 частин та додатки:

• Освітня програма першого циклу початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1- 2 класи);
• Освітня програма другого циклу початкової освіти - основний (3- 4 класи);
• Освітня програма першого циклу базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 ті класи);
• Освітня програма другого циклу базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 класи);
• Освітня програма першого циклу профільної середньої освіти - профільно-адаптаційний (10 клас) та другого циклу профільної середньої освіти - профільний (11 клас).

     У 2024-2025 навчальному році функціонуватимуть 13 класів, в яких навчатимуться 264 учні.

Умови здобуття загальної середньої освіти в комунальних ЗЗСО

Наказом МОН від 07.08.2024 № 1112 затверджено Порядок та умови здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні. Цей документ вже набув чинності (він зареєстрований в Міністерстві юстиції 08.08.2024 за №1222/42567 та опублікований в Офіційному віснику України) і діє до дати припинення або скасування воєнного стану на території нашої держави. Згідно з Порядком в Удобненському ліцеї визначено умови для організації очної та індивідуальної ( екстернат, сімейна та патронаж) форм навчання .

       Заклад освіти забезпечує умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами, які можуть  самостійно пересуватись.

        Удобненський ліцей має за мету створення умов для отримання учнями широкої освіти і реалізації їх індивідуальних творчих здібностей, інтересів і нахилів, розвитку умінь, навичок, які дозволяють здобувачам освіти глибоко оволодіти предметами і в цілому загальнолюдською культурою. У закладі працюють 3 гуртки  спортивного напрямку.  

Освітня програма закладу містить рекомендовані підходи до планування й організації закладом  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами початкової загальної ,базової і повної загальної середньої освіти.

2.  Основними завданнями Удобненського ліцею є: 

- безперервний процес підвищення  ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп'ютеризація освітнього процесу; 

- підвищення якості освітньої діяльності школи та забезпечення її відповідності національним, європейським і міжнародним стандартам і вимогам; 

- різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення освітніх інтересів і потреб; 

- збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців; виховання учня як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях; 

- формування в учнів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;  

- становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину; 

- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; 

- виховання школяра як людини моральної, відповідальної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і себе; 

- запровадження в школі інноваційних підходів, форм, методів і засобів навчання; 

- забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу. 

3. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою: 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей   та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження в основній школі. Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). 

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти.

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.  

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Учні, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. 

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової, базової середньої або профільної середньої освіти за інших умов. 

4. Навчальні плани та їх обґрунтування

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базових навчальних планів Державних стандартів через окремі предмети та інтегровані курси. За потреби за заявою батьків здобувачів освіти на підставі висновків інклюзивно-ресурсного центру деяким здобувачам освіти забезпечується інклюзивна форма навчання.

                          Загальний обсяг навчального навантаження 

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів складає 3500 годин/навчальний рік:  

• для учнів 1 класів – 805 годин; навчальний рік(35 тижнів);
• для учнів 2 класів – 875 годин; навчальний рік(35 тижнів);

• для учнів 3 класів – 910 годин; навчальний рік(35 тижнів); 
• для учнів 4 класів – 910 годин; навчальний рік(35 тижнів). 

        Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів складає 5897,5 годин/навчальний рік, зокрема: 

• для учнів 5 класів – 1085 годин; навчальний рік(35 тижнів);
• для учнів 6 класів – 1190 годин; навчальний рік(35 тижнів);
• для учнів 7 класів – 1225  годин; навчальний рік(35 тижнів); 
• для учнів 8 класів – 1172,5 годин; навчальний рік(35 тижнів);
• для учнів 9 класів – 1225 годин; навчальний рік(35 тижнів). 

        Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11 класів складає 2415 годин/навчальний рік, зокрема: 

• для учнів 10 класів – 1225 годин; навчальний рік(35 тижнів); 
• для учнів 11 класів – 1190 годин; навчальний рік(35 тижнів). 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ліцею (додатки 1, 2, 3, 4, 5, 6 ). 

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти, передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети та охоплює інваріантну і варіативну складову. 

       Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:  

1-4 класи:  

• мовно-літературна (навчання грамоти, українська мова); 
• іншомовна(англійська мова); 
• математична(математика); 
• природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров'язбережувальна галузі ( я досліджую світ); 
• технологічна (дизайн і технології); 
• інформатична (інформатика); 
• мистецька (музичне мистецтво, образотворче мистецтво); 
• фізкультурна (фізична культура); 

5 – 11 класи:

• мовно-літературна;
• математична;
• природнича;
• соціальна і здоров'язбережувальна;
• громадянська та історична;
• технологічна;
• інформатична;
• мистецька;
• фізична культура.

Навчальний план складено відповідно до наказів МОН України:

-для 1-2-х класів   - «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм -для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» від 12.08.2022 №743-22;    

- для 3-4-х класів – «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм -для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» від 08.10.2019№1273;    

-для 5-7-х класів - «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»від 09.08.2024 № 1120, додаток №3;

-для 8-9-х класів - «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня від 20.04.2018 № 405, таблиця № 1;

-для 10-11-х класів - типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 №408, таблиця 2 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493), зі змінами згідно наказу МОН України від 31.03.2020 №464.

Розподіл годин для реалізації змісту освіти
вибірково-обов'язкових  предметів   10-11 класів

у 2024 - 2025 навчальному році

Обґрунтування перерозподілу навчального часу

між навчальними предметами

Робочий навчальний план включає інваріантну складову, через яку реалізуються освітні галузі  Базового  навчального плану, та варіативну,  в якій передбачено додаткові години на  вивчення предметів інваріантної складової, запровадження курсів та факультативів.

     Варіативна складова робочих навчальних планів використовується на:

• Години варіативної складової в початковій школі використані на посилення предметів інваріантної складової :

• 1 клас – «Українська мова. Навчання грамоти» – 1 год.,
• 2 класи- «Українська мова. Читання»- 1 год.,
• 3-4  класи : «Українська мова. Літературне читання» - 1 год.

• Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами в 5-7 класах:

• 5 клас- 7,5 годин : українська література- 0,5 год.,англійська мова -0,5 год. , зарубіжна література -1 год. , математика -1 год., інтегрований курс «Пізнаємо природу»-0,5 год., інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» - 0,5 год.,інтегрований курс «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти» - 1 год., інформатика – 0,5 год., технології – 1 год., інтегрований курс «Мистецтво» - 1 год.

• 6 клас: : 9,5 годин : українська література- 0,5 год.,англійська мова -0,5 год. , зарубіжна література -1 год. , математика -1 год., інтегрований курс «Пізнаємо природу»-1 год., географія- 1 год., інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» - 1 год., інтегрований курс «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти» - 0,5 год., інформатика – 1 год., технології – 1 год., інтегрований курс «Мистецтво» - 1 год.

• 7 клас: 6,5 годин : українська література- 0,5 год., , зарубіжна література -0,5 год. , алгебра -0,5 год., геометрія – 1,5, хімія - 0,5 год., інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» - 0,5 год.,інтегрований курс «Історія: Україна і світ» - 0,5 год., інформатика – 1 год., інтегрований курс «Мистецтво» - 1 год.

• Години варіативної складової  у 8-9 класах використані на посилення предметів інваріантної складової :

• 8 клас: українська мова- 1 год., алгебра -1 год.
• 9 клас : українська мова- 1 год., алгебра -1 год

• Години варіативної складової  в старшій школі використані на посилення предметів інваріантної складової (профільні предмети):

-  10-А клас –математика – 5 год.

-  10-Б клас – англійська мова- 3 год., математика -2 год.

-  11 клас – інформатика – 3 год., математика- 2 год.

У відповідності до Пояснювальної записки до Типових навчальних планів закладів загальної середньої освіти гранично допустиме навантаження складає в: 

- 1 класах – 20 годин; 

- 2 класах – 25 години; 

- 3 класах – 25 години; 

- 4 класах – 25 години;  

- 5 класах – 28 годин;                                                           

- 6 класах – 31 годину; 

- 7 класах -  32 години; 

- 8 класах – 33 години;

- 9 класах – 33 години;

            - 10 класах -  33 години;

  -11 класах – 32 години, що не перевищує допустимої сумарної кількості годин тижневого навантаження учнів, встановленої Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОЗ України від 25.09.2020 року №2205. 

Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.   

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів  наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами), а саме: 

• при проведенні практичних занять з використанням комп’ютерів – 2-11 класи – клас ділиться на групи, але не менше 8 учнів у групі.

При складанні навчального плану враховано реальний стан навчально- методичного та кадрового забезпечення освітнього процесу в закладі.  

       5.Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями  

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей  учнів: 

 початкових класів: 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

• вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
• математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
• інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
• екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
• інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
• навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
• культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
• підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей  є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обгрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншиими особами. 

5-9 класів:

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально-предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими предметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

•   організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

•   окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

•   предмети за вибором;

•   роботу в проектах;

•   позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є: різні типи уроку з використанням інтерактивних методів навчання, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, дитяче волонтерство тощо.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми вчителі використовують внутрішньо-предметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

•   формування компетентностей;

•   розвитку компетентностей;

•   перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

•   корекції основних компетентностей;

•   комбіновані уроки.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

•   кадрове забезпечення освітньої діяльності;

•   навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

•   матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

•   якість проведення навчальних занять;

•   моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

•   оновлення методичної бази освітньої діяльності;

•   контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

•   моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

•   створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Передбачені результати базової середньої освіти

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного 3 здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, як-от: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.

- 10-11 класів: 

Інструментарій оцінювання

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів 1-4 класів  здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. 

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Результати оцінювання особистісних надбань здобувачів освіти у 1-2 класах виражати вербальною оцінкою(сформовано(V)/ формується).

 Результати оцінювання особистісних надбань здобувачів освіти у 3-4  класах виражати рівневою оцінкою (П,С,Д,В) за вибором закладу освіти на підставі рішення педагогічної ради колективу Удобненського ліцею від 06.06.2024р. протокол №11 (Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 року №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання , учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіт»).

          Вербальне оцінювання – це оцінювальне судження. Вербальні оцінки можна виражати як усно, так і письмово.

Оцінка – конфіденційна й доступна лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Формувальне оцінювання здійснюється шляхом: постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів та коментарів самого учня, інших учнів, учителя; застосування різних прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття, розуміння, застосування учнями навчального матеріалу; визначення динаміки нарощування якісних показників результатів навчання у поточній навчальній діяльності;  поточного аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо;  самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів; співбесід із батьками учнів задля врахування їх думки щодо особистісного розвитку та соціалізації тощо.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Інструментарій оцінювання учнів 5 класу

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження  оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне).

Поточне формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Окрім поточного формувального та підсумкового (семестрового, річного) оцінювання, педагогічні працівники закладу освіти можуть ухвалити рішення про здійснення проміжного оцінювання результатів навчання з окремих предметів / інтегрованих курсів.

Періодичність і процедури здійснення проміжного оцінювання й види діяльності, результати яких підлягають проміжному оцінюванню, визначають педагогічні працівники закладу освіти залежно від дидактичної мети та з урахуванням відповідної навчальної програми. 

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:

-Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо).Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання. 

-Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

-Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній абоелектронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. 

-Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання. 

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану.

Семестрове оцінювання здійснювати з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня/учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюватиметься за потреби на розсуд закладу освіти .

Річне оцінювання здійснювати на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри.

Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року. 

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. 

Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. 

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п. п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами). 

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). 

Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.  

Критерії та шкала оцінювання учнів 5 класу

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

Із метою забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти прийнято рішення на педагогічній раді колективу Удобненського ліцею від 06.06.2024 р. протокол №11, що адаптаційний період буде протягом перші вісім тижнів 2024-2025 навчального року ( вересень-жовтень), впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання. З другогої чверті, 28 жовтня 2024 року– здійснюється поточне формувальне та підсумкове (семестрове, річне) оцінювання, відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 02 серпня 2024 року  №1093 за 12 бальною системою відповідно до критеріїв оцінювання результатів навчання учнів 5-7 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.( Додаток 1)

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-7 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту

базової середньої освіти

Критерії оцінювання 

Наказом МОН від 02.08.2024 №1093 затверджено рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів НУШ (далі – Рекомендації).

Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які учень здатний продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти та які можна:

• ідентифікувати;
• спланувати;
• виміряти;
• оцінити.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях. Також, за вибором закладу освіти, оцінювання може здійснюватись за власного шкалою за умови визначення та опису правил її переведення до 12-бальної шкали в освітній програмі закладу освіти. 

 Оцінювання в 5-7 класах здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Держстандартом, і фактичними результатами навчання учнів. У додатку 1 до Рекомендацій наведено загальні критерії оцінювання, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і реалізуються за чотирма рівнями, що дає змогу здійснювати оцінювання за 12-бальною шкалою:

• початковий (1-3 бали);
• середній (4-6 балів);
• достатній (7-9 балів);
• високий (10-12 балів).

Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. 

Галузеві критерії оцінювання 

Загальні критерії оцінювання слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями (додаток 2 до Рекомендацій). У додатку визначені галузеві критерії із чітким описом кожного балу відповідно до груп результатів освітніх галузей:

Мовно-літературна (українська мова, література, зарубіжна література, мови та літератури нацменшин):

• Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях.
• Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів і використання її для збагачення власного досвіду.
• Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови.
• Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу.

Мовно-літературна (іноземні мови):

• Сприйняття усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування.
• Взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу через засоби іноземної мови.
• Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлень іноземною мовою.

Математична:

• Дослідження ситуацій та створення математичних моделей.
• Розв'язання математичних задач.
• Інтерпретація та критичний аналіз результатів.

Громадянська та історична:

• Орієнтація в історичному часі та просторі, виявлення взаємозв'язків та явищ.
• Робота з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту.
• Виявлення здатності до співпраці, толерантності, громадянської позиції. 

Природнича:

• Проведення досліджень природи.
• Здійснення пошуку та опрацювання інформації.
• Усвідомлення закономірностей природи.

Інформатична:

• Робота з інформацією, даними, моделями.
• Створення інформаційних продуктів.
• Робота в цифровому середовищі.
• Безпечна та відповідальна робота з інформаційними технологіями.

Соціальна та здоров'язбережувальна:

• Безпека. Уникання загроз для життя власного та інших осіб, прийняття рішень з користю для власної та громадської безпеки.
• Здоров'я. Турбота про особисте здоров'я. Аргументований вибір здорового способу життя.
• Добробут. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення добробуту.

Технологічна:

• Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності.
• Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва.
• Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищі.
• Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.

Мистецька:

• Пізнання мистецтва, художнє мислення.
• Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація.
• Емоційний досвід, художньо-естетичне мислення.

«Фізична культура»:

• Формування психічної та соціально-психологічної сфер засобами фізичного виховання.
• Систематичні заняття фізичними вправами, володіння технікою фізичних вправ. 
• Усвідомлення значення фізичної/рухової активності для підтримування стану здоров'я та задоволення у процесі фізичного виховання.

Оцінювання результатів навчання учнів 8-11 класів здійснюється за 12-бальною шкалою згідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи (відповідно до наказу МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ від 13.04.2011 № 329). Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація .

         КРИТЕРІЇ оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи (відповідно до наказу МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ від 13.04.2011 № 329)

Обов’язковому оцінюванню підлягають результати навчання учнів 6-11 класів з предметів інваріантного складника навчального плану як складової освітньої програми закладу освіти згідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи.

         Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів:

-усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота,контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Рівні результатів навчання учнів визначаються за:

 сформованістю пізнавальної діяльності (мотивації пізнання, сприймання,осмислення, перетворення знання, практичної діяльності);

 сформованістю знань, умінь, ціннісних ставлень як складників ключових і предметних компетентностей;

 володінням розумовими операціями: вмінням аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

 пізнавальною активністю;

 мірою самостійності та творчості у виконанні навчальних завдань;

 сформованістю вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, висувати і формулювати гіпотези.

Виставлення оцінок до класного журналу

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).

Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом «Тематична» без дати. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н/а (не атестований(а)). Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

        Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом «I семестр», «II семестр». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках

Протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за I семестр чи II семестр виставляється н/а (не атестований(а)). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

      Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою «I семестр» або «II семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У триденний

термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п'яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.

Підвищення семестрової оцінки учням у 9-11-х класів не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за II семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис н/а (не атестований(а)). Річна оцінка може підлягати коригуванню.

У триденний термін після виставлення річної оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів, які виявили бажання підвищити результати річного оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колонку з надписом «ДПА» без зазначення дати. Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом «ДПА» робиться запис н/а (не атестований(а)).

Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис «зв.» (звільнений(а)). Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом «Апеляційна» без дати.

Особливості оцінювання та ведення журналу

з математики в 10-11 класах

У кінці кожної теми з алгебри і початків аналізу та з геометрії вчитель проводить тематичне оцінювання. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з алгебри і початків аналізу і окремо з геометрії. Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа. Семестрова оцінка з математики виставляється без дати до класного журналу на сторінку з алгебри і початків

аналізу в стовпчик з надписом «І семестр. Математика», «ІІ семестр. Математика» та на сторінку зведеного обліку. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню та виставляється на сторінку з алгебри і початків аналізу. Річна оцінка з математики виставляється на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «Річна. Математика». На сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів річна оцінка з математики виставляється у стовпчик «Математика».

6. Типові освітні програми, за якими розроблено Освітню програму Удобненського ліцею Маяківської сільської ради:

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

•  Для виконання освітніх програм закладу на 2024-2025 навчальний рік передбачено використання навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, згідно «Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання у початкових класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою» та «Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою»

7. Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних  компонентів: 

• кадрове  забезпечення  освітньої  діяльності; 
• навчально-методичне  забезпечення  освітньої  діяльності; 
• якість  проведення  навчальних  занять; 
• моніторинг досягнення учнями  результатів  навчання (компетентностей); 
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища  навчального  закладу; 
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю  знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх  покращення.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

 8. Структура 2024-2025  навчального року

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.

2024-2025 навчальний рік розпочинається 2 вересня 2024 року та закінчується не пізніше 30 червня 2025 року.

  Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

-                І семестр  – з 02.09.2024р. по 27.12.2024р.

-                ІІ семестр – з 20.01.2025р. по 30.05.2025р.

Тривалість канікул:

• зимові –   28.12.2024р. – 19.01.2025р.
• весняні – 22.03.2025р.–   30.03.2025р.
• літні      – 31.05.2025р. -  31.08.2025р.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 30 травня 2025 року.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО).

            Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом та погоджуються з територіальним управлінням освіти.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2025 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи.

Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 08.30 до 16.00 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором ліцею. Упродовж навчального дня проводиться дві великі перерви по 20 хвилин .

Розклад дзвінків

Початкові класи

5 – 11 класи

9.Робочий навчальний план Удобненського ліцею Маяківської сільської ради     

  на 2023-2024 навчальний рік                  Додаток №1.

                                                                      Типова освітня програма розроблена під              

                                                                                  керівництвом О.Я.Савченко ( НУШ-1)

                                                                    згідно наказу МОН України від 12.08.2022

        №743-22

Навчальний план

Удобненського ліцею Маяківської сільської ради

для 1-2-х класів  початкової школи  на 2024-2025 навчальний рік

                                                                                 Додаток №2.

                                                                                 Типова освітня програма розроблена під              

                                                                                  керівництвом О.Я.Савченко ( НУШ-1)

                                                                    згідно наказу МОН України від 12.08.2022

          №743-22

Навчальний план

Удобненського ліцею Маяківської сільської ради

для 3-4-х класів  початкової школи  на 2024-2025 навчальний рік

                                                              Додаток №3 до Типової освітньої програми для 5-9 класів

                                                   згідно наказу МОН України  від 19.02.2021 №235

                                              ( в редакції наказу МОН від  09.08.2024 № 1120

Навчальний план

Удобненського ліцею Маяківської сільської ради

 для 5-6-х класів  на 2024-2025 навчальний рік

                                                        Додаток №4 до Типової освітньої програмидля 5-9 класів

                                                   згідно наказу МОН України  від 19.02.2021 №235

                                             ( в редакції наказу МОН від  09.08.2024 № 1120

Навчальний план

Удобненського ліцею Маяківської сільської ради

 для 7 класу  на 2024-2025 навчальний рік

                                                                         Додаток №5.

                                                                         Таблиця  №1 до Типової освітньої програми

                                                                    згідно наказу МОН України  від  20.04.2018 № 405 

Навчальний план

Удобненського ліцею Маяківської сільської ради

 для 8-9 класів  на 2024-2025 навчальний рік